Інноваційний проект з фізичної культури

Цілий рік граємо - здоров'я здобуваємо

Інноваційний проект з фізичної культури

Автор: Шумакова С.І.,

вчитель фізичної культури

Артемівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 5 з профільним навчанням

Актуальність проекту - Національна доктрина розвитку освіти в Україні пріоритетним завданням модернізації освіти визначає «виховання людини в дусі відповідального ставлення до власного здоров'я і здоров'я оточуючих як до найвищої індивідуальної та суспільної цінності». Сучасні темпи розвитку суспільства висувають все більш високі вимоги до людини і обсяг її діяльності, актуалізують питання підвищення фізичного, духовного, інтелектуального потенціалу особистості. Високий рівень здоров'я людини визначає можливість засвоєння нею всіх інших цінностей.

Разом з тим загальна захворюваність дітей зростає, значний відсоток школярів має послаблене здоров'я. Результати поглибленого медичного огляду учнів Артемівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №5 з профільним навчанням Артемівської міської ради Донецької області підтверджують загально статистичні показники стану здоров'я учнів. Тільки за період з 2010 по 2012 рік кількість дітей школи, які стоять на диспансерному обліку, зросла з 377 (43,1% від загальної кількості учнів) до 397 учнів (45,4%), учнів - інвалідів з 10 (1,1%) до 12 (1,4%). За висновками міської психолого-медико-педагогічної консультації кількість учнів, які потребують створення особливих умов навчання, зросла з 16 (1,8%) до 19 (2,2%).

Здоров'я - це не тільки відсутність хвороб і фізичних дефектів, а стан повного фізичного, психічного, соціального і духовного благополуччя. Воно залежить від виховання дитини в сім'ї, в дошкільному закладі, школі, тобто від результату перебування дитини в певному просторі і від рівня сформованості здоров'язбережувальної компетентності.

За визначенням, наданим у Державному стандарті базової і повної загальної середньої освіти, здоров'язбережувальна компетентність - здатність учня застосовувати в умовах конкретної ситуації сукупність здоров'язбережувальних компетенцій (компетенція - суспільно визнаний рівень знань, умінь, навичок, ставлень у певній сфері діяльності), дбайливо ставитись до власного здоров'я та здоров'я інших людей.

Ситуація, що склалася і характеризується зниженням показників рівня здоров'я школяра, актуалізує проблему проектування здоров'язбережувального освітнього простору школи.

Василь Олександрович Сухомлинський теоретично осмислив і практично реалізував інноваційну модель здоров'язбережувального освітнього простору школи, складовими якого стали навчальне, природне, соціальне, ігрове, господарське, технологічне, інформаційне середовища.

Таким чином, впровадження ідей В.Сухомлинського в педагогічну практику школи відкриє нові резерви в модернізації шкільної освіти.

Мета та завдання проекту - Розроблений проект має на меті створення нової моделі сучасних уроків фізичної культури за ідеями В.Сухомлинського і в контексті інновацій шкільної освіти; передбачає систему безперервного, комплексного, індивідуалізованого фізичного супроводу навчання; сприяє підвищенню стану здоров'я учнів.

Завданнями проекту є зміцнення здоров'я учнів через гру за ідеями В. Сухомлинського; попередження виникнення проблем здоров'я учнів.

Історико -теоретичні основи проекту

Педагогічно доцільна організація навчально-виховного середовища була реалізована видатним педагогом В.Сухомлинським. Актуалізація проблеми зміцнення здоров'я учнів, необхідність пошуку засобів, методів зміцнення здоров'я дітей, орієнтація сучасної освіти на виховання здорової дитини викликають потребу у зверненні до його гуманістичних ідей.

У Павлиській середній школі були чітко окреслені основні напрямки виховної роботи щодо реалізації завдань фізичного виховання та зміцнення здоров'я у школярів: санітарно-гігієнічні вимоги до зовнішніх умов життя і до режиму праці та відпочинку учнів; особливості організації фізичної праці дітей як важливого засобу зміцнення здоров'я; фізичне виховання на уроках фізичної культури і в процесі позакласної спортивно-масової роботи; організація активного діяльного відпочинку учнів; система бесід про людину і особливості людського організму; оптимальне чергування розумової і фізичної праці; оздоровча спрямованість системи фізкультурних занять: уроків фізичної культури, ранкової зарядки, фізкультхвилинок, динамічних перерв; створення широкої мережі спортивних секцій і залучення школярів до активної участі в них; спортивні ігри, змагання, спартакіади (легка атлетика, гімнастика, плавання, верхова їзда; катання на ковзанах і лижах, велосипеді; зимові розваги, побудова снігової фортеці тощо); утвердження у свідомості учнів необхідності уважного і дбайливого ставлення до свого здоров'я і здоров'я інших. Активна пропаганда і утвердження здорового способу життя - створення позитивного психологічного мікроклімату, "урок повинен викликати позитивні емоційні почуття, тобто почуття задоволення роботою, здорове почуття втоми".

Заняття фізичною культурою і спортом повинні приносити учням ще й

задоволення та насолоду, стати потребою особистості. З цією метою на заняттях

фізкультури під час виконання різноманітних фізичних вправ, змагань велика увага приділялася естетичній досконалості, виразності та граціозності рухів; вважалися неприпустимими змагання, де єдиним критерієм успіху була швидкість виконання вправ, а отже, відсутні естетичні смаки, масовість, урахування індивідуальних властивостей школярів. Саме тому видатний педагог застерігав учителів не

"перетворювати спорт із засобу фізичного виховання всіх дітей у засіб боротьби за особистий успіх, не ділити дітей на здібних і нездібних щодо занять спортом".

Належне місце у фізичному й духовному розвитку школярів, у творчому доробку В. Сухомлинського, посідають позаурочні заняття і розглядаються вони передусім з погляду піклування про здоров'я, про забезпечення гармонійного розвитку особистості. Заняття ці повинні приносити насолоду учням, стати їхньою потребою. Директор Павлиської школи вимагав від учителів, щоб вони під час занять націлювали учнів на гармонію рухів, на формування характеру, естетичних почуттів. Тому він радив проводити змагання на першість ще і за красою,

витонченістю, гармонією рухів.

Виняткове значення для здоров'я дітей має правильне чергування фізичних навантажень і розумової діяльності, дотримання чіткого режиму. Після будь-якої напруженої роботи - розумової чи фізичної - організм дитини повинен відпочити.

Велику увагу В. Сухомлинський, також приділяє природному джерелу

оздоровлення дітей: ранкова гімнастика, душ, улітку - купання та ходіння босоніж, мандри до лісу, в поле. Важливо, щоб діти більшу частину доби будь-якої пори року бували на свіжому повітрі, багато рухалися й не засиджувалися над підручниками одразу після шкільних занять. Другу половину дня діти мають проводити не за підручниками та не в закритому приміщенні.

Принципи проекту:

• гуманізації (виховання в учнів різноманітних фізичних якостей, рухових умінь і навичок);

• демократизації (масовий характер занять спортом, спрямованих на розвиток активності, ініціативи та творчості учнів і вчителів фізкультури, широкої участі педагогічної громадськості, батьків і фізкультурного активу в управлінні фізичним розвитком учнів);

• індивідуалізації (прийняття до уваги особливостей психофізіологічного, психічного та фізичного розвитку учнів);

• диференціації (всебічне стимулювання пізнавальних здібностей, здібностей кожного учня до фізичного розвитку з урахуванням інтересів, мотивів і орієнтацій на певний вид занять фізичними вправами);

• інтеграції (поєднання зусиль педагогів школи, сім'ї та громадськості)

Етапи реалізації проекту:

Підготовчий етап (2014 -2015 навчальний рік)

1. Вивчення вітчизняного та міжнародного досвіду роботи з даного питання.

2. Методичне і теоретичне обґрунтування форм і методів рішення проблеми.

3. Моделювання системи роботи щодо створення організаційно-педагогічних умов проведення рухливих ігор на повітрі.

4. Розробка критеріїв оцінювання проекту.

5. Створення кейсу рухливих ігор для учнів, які можна використовувати на свіжому повітрі щосезонна.

6. Презентація проекту педагогічній та батьківській громадськості.

Основний етап (2015-2016 навчальний рік)

Організаційний етап:

• Реєстрація учасників проекту, створення команди проекту зі складу педагогічних працівників, медичної сестри, психолога та соціального педагога та учнів.

• Ознайомлення учасників проекту з планом заходів щодо його реалізації.

• Визначення функціоналу кожного учасника в проекті.

• Розробка правил роботи в рамках проекту.

Інформаційний етап:

• Проведення співбесіди з учнями та їх батьками щодо готовності роботи у даному напрямку.

• Підготовка учнів до впровадження рухових ігор на уроках фізичної культури в різні пори року.

Навчальний етап:

• Відпрацювання навичок рухливих ігор.

• Проведення рухливих ігор на уроках фізичної культури в різні пори року на свіжому повітрі.

• Відпрацювання ігрових вправ та розгляд різних елементів інтерактивних методів роботи з учнями (танцтерапія, сміхотерапія та ін)

Продуктивний етап:

• Проведення різних заходів з учнями з елементами рухливих ігор як презентація досвіду.

• Створення різних продуктів сумісної діяльності (розробка буклетів, створення методичних брошур, участь у акціях та ін.)

Етап рефлексії(заключний етап) (2015-2016 навчальний рік)

Аналітичний звіт з питання реалізації проекту. Представлення творчих доробків за наслідками реалізації проекту. Узагальнення матеріалів за наслідками реалізації проекту. Оприлюднення результатів проекту серед педагогічної спільноти.

Загальний очікуваний результат:

1. Правильна організація навчально-виховного процесу, що включає чергування усіх видів діяльності.

2. Створення сприятливих умов для формування здорового способу життя через рухливу гру;

3. Поліпшення стану здоров'я учнів, зниження захворюваності дітей.

4. Активізація фізичної культури учнів.

5. Залучення учнів у спортивно-масову роботу.

Цільові групи - учителі фізичної культури, класні керівники, вихователі ГПД, учні.

Список використаної літератури:

1. Билеева Л.В., Коротков І.М. - Рухливі ігри, М: 1982 р.

2. Коротков І.М. - Рухливі ігри в школі, М: 1979

3. Коротков І.М. - Рухливі ігри для дітей. М: 1978 р.

4. Яковлєв В.Г., Ратніков В.П. -Рухливі ігри, Пр.: 1977р.

Додаток 1

Відомі педагоги про значення рухомий гри в житті дітей

Макаренко А. С. - На його думку, ігри - засіб підготовки дитини до життя, перехідний щабель до трудової діяльності. В іграх у дітей виховується активність, ініціатива, почуття колективізму. Але не всяка гра має виховне значення, а тільки та, яка носить активний характер.

Марці В. Г. - Прагнув до того, щоб рухливі ігри як цінний засіб фізичного і морального виховання були впроваджені в школи, в дитячі сади. Марці розглядав рухливі ігри як засіб фізичного і морального виховання дітей, він розробив методику керівництва іграми, вважав, що від керівництва багато в чому залежить успіх гри. Рухливу гру В. Г. Марці органічно пов'язував зі спортивної. Саму нескладну рухливу гру він вважає першою сходинкою тієї драбини, по якій дитині належить піднятися на самий верх - до спортивної гри.

Лесгафт П. С. - Ігри він розглядав як одне з дієвих засобів фізичної освіти і виховання. П. С. Лесгафт приділяв велике місце ігор на уроках фізкультури: в молодших класах він відводив ігор пів-уроку, а в середніх - третина уроку. Він вважав, що рухливі ігри мають велике освітнє і виховне значення, що вони є більш складна дія, ніж окремі гімнастичні вправи.

Сухомлинський В. А. - У грі розкривається перед дітьми світ, творчі можливості особистості. Без гри немає і не може бути повноцінного дитячого розвитку. Гра - це величезне світле вікно. Через яке в духовний світ дитини вливається життєдайний потік уявлень, понять про навколишній світ». Гру він порівнював з іскоркою, що запалює вогник допитливості і любові до знань.

Ушинський К. Д.- Надавав велике значення гри як засобу виховання. Гру дитини він розглядав як дійсність дитини з її діями і переживаннями. Він підкреслював, що ця дійсність більш цікава дитині, ніж навколишня його життя, тому що вона йому більше зрозуміла. У грі дитина знайомиться з усім навколишнім, пробує свої сили і самостійно розпоряджається предметами, в той час як в дійсності у нього ще немає ніякої самостійної діяльності. На думку Ушинського, ігри не проходять безслідно для майбутнього життя дитини і певною мірою сприяють формуванню його особистості.

Додаток 2

Кейс рухливих ігор для різних сезонів року

Весна

Тарілочка по колу

4-5 осіб встають по колу на відстані 5-8 м один від іншого. У першого і третього гравця в руках пластмасова літаюча тарілка. За сигналом гравці метають свої тарілочки сусідові за годинниковою стрілкою. Піймавши тарілочку від сусіда праворуч, гравець посилає її далі, а сам повинен зловити нову тарілочку з правого боку. Якщо гравець не встиг звільнитися від однієї тарілочки, як до нього прилетіла друга (опинився з двома тарілочками), то гра зупиняється і найнекмітливіший гравець отримує штрафне очко. Воно присуджується і тому гравцеві, хто неточно (більш ніж крок від гравця) кинув йому тарілочку або остання прилетіла вище голови.

Грають 8-10 хвилин. Переможцем вважається отримав менше штрафних очок.

Можна збільшити кількість гравців у колі, залишивши 2 тарілочки. Тоді грати буде легше. Якщо охочих грати більше 8-10 чоловік, слід ввести в гру 3 тарілочки.

«Кішки і мишки»

«Кішки і мишки» одна з найпопулярніших ігор серед середніх школярів. У неї грали ще наші бабусі і дідусі, будучи в шкільному віці. Рекомендована кількість осіб для гри - 10-25. За правилами, серед учасників вибирається одна кішка і одна мишка. А інші діти утворюють незамкнутий коло, взявшись за руки. Тільки два учасника не тримаються за руки між собою, таким чином, відіграють роль відкритих «воріт». Суть гри полягає в тому, що кішка повинна зловити мишку, причому кішка може потрапити в коло тільки через «ворота», а мишка здатна проникнути в коло між будь-якими учасниками гри. Після того як кішка зловила мишку, вони приєднуються до кола, а їх ролі передаються іншим учасникам. Гра продовжується до тих пір, поки діти не втомляться або поки все не спробують на собі роль кішки або мишки. Ця рухлива гра хороша тим, що діти, граючи, можуть вдосталь попустувати і набегаться, що має величезне значення для їх здоров'я і розвитку фізичних сил.

Літо

Бита-важіль

Змагаються встають спиною один до одного і піднімають вгору метрову палицю, яку тримають руками. Завдання гравців - нахилитися вперед і спробувати відірвати суперника від землі. Програє той, хто виявиться в повітрі або хто відпустить палицю.

Інший варіант. Гравці сідають один проти одного на землю (впираючись ступнями ніг в ступні партнера) і беруться за гімнастичну палицю. За сигналом гравці починають тягнути палицю в свою сторону. Перемагає той, хто зміг підняти суперника, протримавши його в такому положенні 5 секунд.

Естафета з поворотами

За загальною лінією старту шикуються 2-3 команди, гравці яких стоять у колоні по одному. У 12-18 метрах від лінії навпроти кожної колони - набивний м'яч (містечко, прапорець).

За сигналом направляючі кожної команди біжать до свого м'ячу, оббігають навколо нього (зліва направо) 2 рази і повертаються назад. Минувши стартову рису, гравець оббігає свою колону і, опинившись біля гравця, що стоїть попереду, стосується його рукою. Це сигнал до бігу чергового учасника, який виконує те ж, що і попередній. Закінчив перебіжку встає в кінець своєї колони.

Перемога, як правило, дістається більше швидким гравцям. Слід враховувати, що в командах має бути по можливості рівне число хлопчиків і дівчаток.

Зумій наздогнати

На майданчику окреслюють або розмічають предметами коло діаметром 9-12 метрів. 6-8 чоловік розташовуються по зовнішній стороні кола обличчям проти годинникової стрілки не однаковій відстані один від одного і розраховуються на переви-другий. Перші номери - одна команда, другі - інша.

За сигналом всі біжать в одну сторону, дотримуючись дистанцію. За другим сигналом починається змагання. Завдання кожного гравця осалить біжить попереду і не дати заплямувати себе суперникові, що знаходиться позаду. Осаленного залишають коло разом з тим, хто їх осалил, решта продовжують біг по колу. Коли останній гравець осалил, гра припиняється. Програла вважається команда, у якої більше заплямованих гравців.

Можна не розбивати учасників по парам. Тоді кожен біжить, заплямувавши гравця, що знаходиться попереду, продовжує біг по колу, намагаючись осалить наступного, а осаленного залишають коло (йдуть у його середину). Виявляються 2-3 кращих бігуна, які залишаються останніми.

Осінь

Знайди скарб

На спортивний майданчик
Запрошуємо вас друзі
Адже ні дня без спорту
Нам ніяк не можна!
Скарб шукати сьогодні будемо
І, звичайно, раздобудем.
Тільки треба обов'язково
Всі заданья виконувати уважно.
На спортивному майданчику команди-класи шикуються в колони.
Вітає учасників гри вчитель фізкультури, розповідає про правила гри.
Команди перед початком гри представляють: назва, девіз.
Підводяться підсумки домашніх завдань.
Всі команди проходять різні маршрути(у кожної команди свій маршрут з картою).
Правила гри такі:
1. Нескладне спортивне орієнтування.
2. Завдання - виконати спортивні завдання.
Гра має пригодницький сюжет.
Для виконання завдань і подолання перешкод дітям необхідно задіяти логічне мислення, наявні базові знання і творчий потенціал.
Гра залишила найприємніші враження та чудовий настрій у дітей,
показала, як можна з користю для здоров'я весело проводити час.

Зима

Наздожени дзвіночок

Усі гравці - на ковзанах. Одному з них вручають дзвіночок. Вибирають 2 пари водящих. Гравець із дзвіночком тікає від провідних, а вони намагаються оточити його, стуливши руки. Це можуть зробити одна або обидві пари водящих (четвірка).

Гравець з дзвіночків в момент небезпеки може передавати (але не кидати) дзвіночок кому-небудь з учасників гри. Дзвіночок переходить з рук в руки, його веселий дзвін розноситься по всьому катку. Однак, якщо водячи ізловчаться, відтіснять тікає на край ковзанки (хокейної коробки), де передати дзвіночок кому-небудь важко, вони заволодівають дзвіночком, який вручають найбільш спритному ковзанярі, і гра продовжується. Можна поміняти і пари водящих.

«Перебіжки».

Учасники діляться на дві команди, які розташовуються одна напроти одної, за відведеними рисами. Місця розташування команд, називаються містами, з відстанню між ними 15-25 м. Одна команда ставати за межею одного з міст, а інша, ставати за бічною рисою, проведеної скраю, між міст. Учасники за бічною рисою заздалегідь заготовили по кілька сніжок. По команді ведучого учасники, що стоять за межею міста, намагаються швидко перебігти на територію іншого міста, а завдання учасників за бічною рисою, потрапити в них сніжками. Якщо в учасника потрапили сніжком, він залишає гру. Після того як всі пробігли, команди міняються місцями і гра продовжується. Виграє та команда, в якій залишилося більше учасників.

«Крижинка»

Підготовка.
Гравці утворюють коло і стають на відстані 1 - 2 кроків один від одного. У центрі кола - ведучий. Він кладе перед собою гладкий шматочок льоду (шайбу, дерев'яну цурку).
Зміст гри.
По команді керівника ведучий намагається ногою вибити предмет за межі кола. Грають перешкоджають цьому і відбивають його назад. Пропустив крижинку праворуч від себе йде водити.
Перемагає той, хто жодного разу не був ведучим (перший ведучий не вважається).
Правила гри:
1. Гра починається за сигналом керівника.
2. Ударяти по предмету можна будь-якою частиною стопи (внутрішньої або зовнішньої).
3. Заступати за лінію кола не можна.

«Естафета з ключками»

Підготовка.

Учасники діляться на команди по 7 - 8 чоловік у кожній і шикуються в колони по одному за загальною лінією старту.

Навпроти кожної колони в 20-30 кроків кладуть сніжний ком або ставлять поворотну стійку. Напрямні гравці в колонах тримають ключки, а за лінією старту перед кожним з них лежить хокейний м'яч або шайба.

Зміст гри.

За сигналом направляючі женуть м'яч ключкою до свого кома, огинають його і повертаються назад. На старті вони передають ключки черговим гравцям, а самі стають у кінець колони. Гра ведеться до тих пір, поки всі учасники однієї з команд не виконають завдання.

Виграє команда, гравці якої закінчать естафету раніше.

Правила гри:

1. Гра починається за сигналом керівника.

2. Ключки гравцям можна передавати тільки за лінією старту.